Найщиріші вітання з нагоди найбільшого християнського свята Воскресіння Христового!
Нехай Ваші душі будуть багаті на добро,
як святковий стіл, чисті як
Великодній рушник і веселі, як українські писанки.
Хай малинові дзвони Великодня принесуть у Вашу оселю радість, віру, надію і любов.
Христос Воскрес!
Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято - Великдень. Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов. В даний час Пасха займає дуже важливе місце в житті багатьох людей. Ми повертаємося до наших витоків, до віри і тому свято Пасхи для нас стає чимось більшим, ніж просто червоний день календаря. У 2013 році Пасха припадає на 5 травня.
«Що таке Пасха?» - запитала молода жінка у ієромонаха. Він зупинився, пильно подивився на неї і замислився. А потім сказав: «Це дуже важко пояснити. У мене є друг, йому за сімдесят. Так от він недавно сказав, що рік за роком потроху став наближатися до розуміння того, що таке Пасха. Але дається це важко». Вражена такою відповіддю, жінка стояла і з подивом дивилася на священика. Весняний вітер розвівав його мантію, а погляд його був спрямований далеко-далеко. «Вам найбільше в житті бажаю наблизитися до розуміння того, що таке Пасха», - сказав він і пішов далі.
Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті, причому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Є найважливішимхристиянським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.
Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп'яли Христа — дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…»
