ПРОФІКЕМП «Знай і люби свій край»
Напередодні Різдва Христового всім багато роботи. Господині чепурили хату, готували продукти, бо до Водохреща нічого не можна рубати, товкли кутю на всі три разом: «багату», «щедру», та «голодну».
В хаті панувала таємнича тиша. На дворі потріскує мороз, а в печі – дрова. Мати орудує біля печі, батько – надворі, а дітям є робота в хаті. Діти робили з соломи ліхтарики та вішали їх до стелі.
Ближче до вечора на кутю діти заглядали у вікна, щоб швидше побачити Вечірню зорю, яка сповіщає про велике чудо – народження Сина Божого, а потому сідали за стіл. Старожили розповідають, що під скатертиною, по кутах стола розкладали копійки та колоски.
На столі кутя – всьому голова, та ще 11 страв, а всього 12, як 12 апостолів в Ісуса Христа, 12 місяців у році. На першу та третю кутю страви готували тільки пісні. Кутю варили з пшениці, заправляли медом, узваром, додавали мак, горіхи.
Широко побутував звичай вносити до хати Коляду – сніп зі стебел пшениці, жита, овесу, ячменю. Коляду вносив господар або син, промовляючи слова: «Добрий вечір з Колядою. Приїхала Коляда на білих конях, дайте Коляді куті, а мені гроші». Хто був поруч відповідав: «Доброго здоров’я». Якщо були в хаті діти, вони у цей момент сиділи під столом і відтворювали звуки худоби, птиці – мукали, кудкудакали, ін. – щоб вся ця живність плодилася, була здоровою. Коляду ставили на покуті, біля неї клали чисте сіно, кутю, пироги або хліб.
На кутю вся сім’я мала бути вдома, навіть випадкову людину, що заходила до хати, запрошували до столу.
Перед вечерею молилися, потім господар першим тричі ложкою їв кутю, а далі всі за господарем.
Після сімейної вечері на столі залишали трохи куті, кухлик узвару для покійних. Кажуть, що на Святий вечір і мертві сходяться кутю їсти.
У нашому селі колядувати ходили на наступний день після служби в церкві. Ходили з Вертепом і з зіркою: на тичині закріплювалась велика зірка, яка прикрашалася ліхтариком, паперовими гірляндами, а посередині – ікона Різдва, Спасителя, чи Божої матері. Найпоширеніші колядки – «По всьому світу стала новина», «Нова радість стала». Колядникам давали гроші, пироги, смаколики, ковбасу.
Цих звичаїв дотримуються наші односельці й дотепер. Поступово традиції відновлюються, а Різдвяна пісня невмируща.
Категорія: Мої статті | Додав: bibl (21.01.2019)
Переглядів: 150 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: